Світлана Штатська (Гресь)

Прокинься! Все мине, як мить,
Не встигнеш навіть помолитись.
Ти спробуй в серце спокій перелить,
Щоб у перлині смутку відродитись.
І хтось колись твої слова знайде,
А хтось їх, може, навіть зрозуміє...
Та знай, що недарма цей світ піде
Туди, де сонце ввечері зоріє.

***

У минулого-крапки,в майбутнього-коми,
Поспішаючи, варто творити дива.
І хоч далеч хвилює, страшить невідомим...
Доля стелиться прямо! Підступність - крива.

***

Привіт! Одвічні справи,друже,
Судоми зводять від сум'ять.
Але повір, я прагну дуже
Цей світ зцілити від розп'ять!
***

Став цілі і працюй уперто,
Тоді й падіння не страшні.
Час визначить, що варто стерти,
А що - залишить для душі.

Світлана Штатська (Гресь)

Страницы

02.01.18

Немає коментарів:

Дописати коментар

Архів блогу

Запрошую до Facebook