Осмислюю останні в році дні, -  

Згадалися поезії сумні,  

Старішають і долі і дива

Та все ж надія радості жива! 

Облишмо все, що мало - те збулось, 

 І замість снігу монотонний дощ 

Омиє світ і в Новий рік зійде

Благословіння Бога до людей.

             Світлана Штатська (Гресь)

      Годую з рук проміння весняне,

     Даю напитися з криниці зорям.

   Усе мине, шкода – усе мине,

    Але ми подвиги іще повторим.

             Світлана Штатська (Гресь)

Мовчить ріка: ні шереху, ні хвиль.

Німує берег від водостояння.

Мабуть, і тут буває повний штиль, –

Безмовна тризна вічного мовчання.

                    Світлана Штатська (Гресь)