Їжачок згубив колючку.
Плаче, бігає, шукає.
Загляда вже й під подушку,
Тільки й там її немає.
Розказав він киці тихо,
Що у нього сталось лихо.
Киця квостиком майнула:
„Я такого ще не чула!
В тебе колючок багато,
То ж одна – хіба це втрата?”
ЧОРНИЙ ЦУЦИК
Тато цуцика приніс
Чорні вуха, чорний ніс,
Чорні лапки, чорні очі.
Весь, немов поріддя ночі.
Чорний, чорний, як вуглинка:
Чорна шийка, чорна спинка,
Чорний навіть язичок.
Котиться з кутка в куток.
Шерсті чорної клубок.
Затаїться і – мовчок!
Але я його люблю,
З ним читаю, з ним і сплю,
І гуляю разом з ним,
Щоби ріс мій пес не злим.
СЛОНОПОТАМ
Десь далеко в лісі темнім
Жив собі слонопотам.
Був на диво вельми чемним,
Але жив чомусь він сам.
Просто всі його боялись -
Був дивак він з диваків,
Бо в старенькому роялі
Він розводив павуків.
Ще - в мисливському кашкеті
Він мурашника тримав,
Спав чомусь він... на газеті
І постійно рахував:
-Раз-стара потерта гілка,
Два-мала трудяжка-білка,
Три-смачні, малі суниці,
Чотири лапи у лисиці,
П'ять ведмедиків вухатих,
Шість калюжок біля хати,
Сім хмаринок за вікном,
А у вірші вісім ком,
Дев'ять крапельок роси,
Десять смужок у оси.-
І отак бубнів весь день він,
Рахував козуль, оленів,
Зайченят,пеньки, горішки-
І усе без передишки.
Ось такий слонопотам-
Ходить тут, а чути-там.
ВЕЛИКА ТАЄМНИЦЯ
ЧОРНИЙ ЦУЦИК
Тато цуцика приніс
Чорні вуха, чорний ніс,
Чорні лапки, чорні очі.
Весь, немов поріддя ночі.
Чорний, чорний, як вуглинка:
Чорна шийка, чорна спинка,
Чорний навіть язичок.
Котиться з кутка в куток.
Шерсті чорної клубок.
Затаїться і – мовчок!
Але я його люблю,
З ним читаю, з ним і сплю,
І гуляю разом з ним,
Щоби ріс мій пес не злим.
СЛОНОПОТАМ
Десь далеко в лісі темнім
Жив собі слонопотам.
Був на диво вельми чемним,
Але жив чомусь він сам.
Просто всі його боялись -
Був дивак він з диваків,
Бо в старенькому роялі
Він розводив павуків.
Ще - в мисливському кашкеті
Він мурашника тримав,
Спав чомусь він... на газеті
І постійно рахував:
-Раз-стара потерта гілка,
Два-мала трудяжка-білка,
Три-смачні, малі суниці,
Чотири лапи у лисиці,
П'ять ведмедиків вухатих,
Шість калюжок біля хати,
Сім хмаринок за вікном,
А у вірші вісім ком,
Дев'ять крапельок роси,
Десять смужок у оси.-
І отак бубнів весь день він,
Рахував козуль, оленів,
Зайченят,пеньки, горішки-
І усе без передишки.
Ось такий слонопотам-
Ходить тут, а чути-там.
ВЕЛИКА ТАЄМНИЦЯ
Розказав Микола Грицю
Про велику таємницю:
Що у чайнику з водою
Дід живе із бородою.
Коли чайник нагріваєм-
Дід той пару виганяє,
А коли вода кипить-
Дід тихенько бурмотить.
СОННИЙ ХРУЩ
Сонний хрущ упав із клена,
Равлику зламав антену,
Покалічив собі ніжку
Й у росі скупався трішки.
Насміхались перепілки:
«Хрущ зробив колиску з гілки-
Тож проспить усе на світі
У густім кленовім вітті».
ДРУГ КОРОВИ
-Хто корівці нашій друг?
Хто жене на пашу в луг,
Доїть, чистить у хліві...
-Ні, мамусю, зовсім ні -
Друг найбільший - наш Мурко:
Ой же ж любить молоко!
Світлана Штатська (Гресь)
Немає коментарів:
Дописати коментар