Світлана Гресь (Штатська):
Холодне сонце на кленовім листі -
Пече, крикливо жовтизною б‘є.
Небесні очі, неймовірно чисті, -
В калюжах дощ безжалісно цькує.
Осінній щем у римах і у ритмах,
Так невпопад душі моїй вторить...
Небесні очі вчора ще блакитні-
Пожухли і стомилися світить.
