Куди тепер летіть лелекам,
Кому принести щастя в дім?
Вони прилинули здалека,
А над селом не в'ється дим.
Ніхто не вийде до криниці
По воду. Й журавель дарма
Відро напохваті трима.
Чого вам треба, білі птиці?
І не хрумтить корова сіном,
Геть похиливсь старезний тин.
Дощі пооббивали стіни
Давно небілених хатин.
Куди летіть?Земля тут мертва.
І серце плаче, як дитя:
Моє село - даремна жертва
Чорнобилю. Без вороття.
Світлана Штатська (Гресь) 1990 рік
Немає коментарів:
Дописати коментар