"Ти пам'ятай..."

Не плач,мала, бо сльози це пусте,
Людей хороших важко осквернити. 

Ти пам'ятай, це діло не просте -

 У серці щирість до життя носити.

 Не ображай, хоч боляче бува, 

Не кидай слів пекучокострубатих, 

Ти, ліпше, створюй приязню дива,

 І кожен день прийдешній - стане святом!

                Світлана Штатська (Гресь)

"Думаю..."

Думаю, плутаю пасмо волосся, 

Риму приваблюю жалом пера. 

Все що минуло - лише відбулося, - 

Жити майбутнім настала пора!

                  Світлана Штатська (Гресь)

"Зостанься..."

Зостанься... вечір тисне в плечі.

Росою зрошені поля, 

Чекаю порятунку-втечі 

З орбіти жовтого бриля.

Зостанься... я мовчанням щирим 

Зцілятиму думки сумні...

Долонь твоїх - магніту вирій 

Стриножують слова мої... 

Зостанься... і не йди нікуди, 

Залиш буденність за вікном, 

Вдихай мене на повні груди 

У стомі вимерзлих оском.

Світлана Штатська (Гресь)

"Мікрокосмос твоїх очей..."

Мікрокосмос твоїх очей - 

Просто в душу терпким неспокоєм.

Не залишу ні крихти докору

На порозі твоїх дверей.

           Світлана Штатська (Гресь)

З моїми маленькими слухачами (ліцей №25 ім.М.О.Щорса)

"У мушлі спогадів спить настрій..."

У мушлі спогадів спить настрій,-

 Шумить, радіє ,пише вірші.

 Він не дає душі пропасти...

 І робить світ сумний - добрішим!

              Світлана Штатська (Гресь)