Міні-вистава на вірші Світлани Штатської (Гресь)

4 травня 2015 року в приміщенні Житомирської обласної дитячої бібліотеки для дітей відбулося літературне свято, на якому було вручено Почесну грамоту Житомирської обласної державної адміністрації за багаторічну творчу працю, значний особистий внесок у розвиток української дитячої творчості - Гресь (Штатській) Світлані Миколаївні. Також Світлана Миколаївна стала лауреатом літературної премії "Дідусева казка". На святі було презентовано міні-виставу на вірші поетеси, тож увага:

"У лісі - тиша неймовірна..."

У лісі - тиша неймовірна, 

Замовкло літо,вітер стих, 

Лиш зрідка чути: річки сміх

І фугу іволги вечірню.

Світлана Штатська (Гресь)

По закінченню зустрічі...

Ліцей №25 ім.М.О.Щорса, фото на згадку :)

ДРУГ КОРОВИ

-Хто корівці нашій друг?

Хто жене на пашу в луг,

Доїть, чистить у хліві...

-Ні, мамусю, зовсім ні -

Друг найбільший - наш Мурко:

Ой же ж любить молоко!

         Світлана Штатська (Гресь)

"Орієнтовано на вічність..."

Орієнтовано на вічність,

 А забувається за мить. 

Плануєш починання в січні,

 А скоро й осінь прогремить. 

Хвилинно дні стікають в прірву

 І забуваєшся... Невже 

Навіть собі важко повірить,

 Що роки тануть, мов драже.

         Світлана Штатська (Гресь)

"Шкаралупки огидних сюїт..."

Шкаралупки огидних сюїт

Розлітаються, гепнувшись долу. 

Скільки підлості є ще навколо 

Та найлегше - шукати брід...

Світлана Штатська (Гресь)

Загадка для моїх маленьких слухачів (ліцей №25 ім.М.О.Щорса, м.Житомир)

Приємні миттєвості :)

14 травня 2015 року в приміщенні Житомирської обласної дитячої бібліотеки для дітей відбулося літературне свято, на якому було вручено Почесну грамоту Житомирської обласної державної адміністрації за багаторічну творчу працю, значний особистий внесок у розвиток української дитячої творчості - Гресь (Штатській) Світлані Миколаївні(мені:))Також я стала лауреатом літературної премії "Дідусева казка". 

"Крутить часом невпинно доба..."

Крутить часом невпинно доба. 
Прокидаєшся ...і засинаєш, 
Тисне в груди нестримна журба,
Що в саду вже бузок вигорає.

                   Світлана Штатська (Гресь)

"Останній промінь, груші цвіт..."

Останній промінь, груші цвіт...

 І очі сонця - тепла сповідь.

 Травневі сутінки казкові 

Заполонили білий світ.

Світлана Штатська (Гресь)

"Слухаю дзвін дощових меланхолій..."

Слухаю дзвін дощових меланхолій,

Віршами ранку вітаюсь з людьми.

 Може, в цей день перестрінемось ми, 

В мареві ніжних, рожевих сенполій.

Світлана Штатська (Гресь)

"І чим сміливіша хода..."

І чим сміливіша хода, 

тим вищі ставлять перепони.

Зникає хтивість молода - 

Політ обмежують купони.

 І так бува у душу б'є 

Невігластва брутальна лайка. 

Залишиться : в мені -моє , - 

Римованих сонетів зграйка.

Світлана Штатська (Гресь)

Мої дива :)

"Вливаючи думки у келих тосту..."

Вливаючи думки у келих тосту, 

Словами випромінюю тепло. 

Минуле - згадувати вельми просто. 

Майбутнє - ярим проросте зелом.

                   Світлана Штатська (Гресь)

"Вільнодумна весна збаламучує Березню душу..."

Вільнодумна весна 

збаламучує Березню душу, 

Розливаючи паводки 

білоквітучої піни. 

Гріють мерзлі хатки свої сірі,

 обідрані спини, 

А очиська латаття 

заглядають у сіру калюжу.

               Світлана Штатська (Гресь)

Сонний хрущ

Сонний хрущ упав із клена,

Равлику зламав антену,

Покалічив собі ніжку 

Й у росі скупався трішки.

Насміхались перепілки:

«Хрущ зробив колиску з гілки-

Тож проспить усе на світі

У густім кленовім вітті».

             Світлана Штатська (Гресь)

"Я-краплина дощу..."

Я-краплина дощу

У осіннім терпкім павутинні.

Зупинися, прошу:

Я-в волошковім погляді синім.

Подивися: в траві

Я росинкою сяю для тебе.

Знаєш, зорі праві:

У озерах є теж своє небо.

Світлана Штатська (Гресь)

"Прокинься! Все мине, як мить..."

Прокинься! Все мине, як мить,

Не встигнеш навіть помолитись.

Ти спробуй в серце спокій перелить,

Щоб у перлині смутку відродитись.

І хтось колись твої слова знайде,

А хтось їх, може, навіть зрозуміє...

Та знай, що недарма цей світ піде

Туди, де сонце ввечері зоріє.

               Світлана Штатська (Гресь)

"Завтра вранішня тиша ..."

Завтра вранішня тиша 

Сонцем вистиглим впустить весну, 

Завтра вірші напишу 

Про кохання і зливу рясну, 

Про сурму і ожину,

 що підсинюють сутінків смак, 

про маленьку дитину, 

що стискає долоньки в кулак.

    Світлана Штатська (Гресь)

"Білим словом, бальзамом ніжності..."

Білим словом, бальзамом ніжності

 Розливаються прояви снів.

У сувійних секундах вічності, 

Як завжди,- нам бракує слів.

                Світлана Штатська (Гресь)