Бувають дні - де страх, і сум, і біль,

Бувають дні - де очі голубі. 

Буває злість з'їдає всі дива,

Буває все, допоки ти жива…

Але ж бува, -  і радість через край, 

І навіть в хугу - в серці вічний май.

І криця смутку скресне,  і тоді -

Все засіяє щастям і тобі.

           Світлана Штатська (Гресь)

Мовчала тиша, так мовчала тиша!

Що розливався настрій через край . 

Зійшла жура, мов вечір на горище,

Все зарябіло від квіткових зграй

Мовчала тиша, ніби всіх повчала,

Читала доля промені густі.

І тільки трохи совість скавучала, 

Бо ти мене в свій простір не впустив... 

            Світлана Штатська (Гресь) 

Отруєна дрімотою вода

Згубила джерела таємну силу.

Згорнувся час у сивочолу брилу, -

Де ж юності краплина молода?

           Світлана Штатська (Гресь)