"Правди нема..."

Міниться в спогадах ритм перебранки, 

Я щось сказати спішила... Дарма! 

Може, мій розум тепер, наостанку, 

Скаже сумлінню, що правди нема...

Світлана Штатська (Гресь)

"Куди ти йдеш? - запитую у себе..."

Куди ти йдеш? - запитую у себе.

І з кожним кроком в пальцях більше болю.

 Ще крок — і переллється в очі небо,

  А я не знаю райдуги паролю.

Я йду в незнане, та ступаю сміло

 На сміх промінню, вітру на поталу.

Ні, це не сонце душу спопелило.

Щоб зрозуміти - слів людських замало...

            Світлана Штатська (Гресь)

"Мовчить ріка..."

Мовчить ріка: ні шереху,ні хвиль. 

Німує берег від водостояння. 

Мабуть, і тут буває повний штиль,- 

Безмовна тризна вічного мовчання.

                Світлана Штатська (Гресь)